Павло (Лебідь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Павло.
Митрополит Павло
Митрополит Вишгородський і Чорнобильський, вікарій Київської митрополії
до 1 травня 2011 — архієпископ Вишгородський, до 9 липня 2003 — єпископ

з 19 квітня 1997
Церква: РПЦвУ
Попередник: кафедра заснована
Намісник Києво-Печерської лаври
30 березня 1994 — 29 березня 2023
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: Іонафан (Єлецьких)
Наступник: Авраамій (Лотиш) (в.о.)[1]
 
Альма-матер: Московська духовна семінарія
Київська духовна академія
Діяльність: священник
Тезоіменитство: 12 липня
Ім'я при народженні: Петро Дмитрович Лебідь
Народження: 19 квітня 1961
с. Борбин, Млинівський район, Рівненська область, Українська РСР
Батько: Лебідь Дмитро Федорович
Мати: Лебідь (Бутова) Надія Ісаківна
Священство: 7 січня 1988
Чернецтво: 26 червня 1989
Єп. хіротонія: 19 квітня 1997

Нагороди:

Орден Дружби
Орден Дружби

CMNS: Павло у Вікісховищі

Митрополит Павло́ (також Па́вел, справжнє ім'я Петро Дмитрович Лебідь, також відомий під прізвиськом Паша «Мерседес» (Тесла)[2][3]; 19 квітня 1961, село Борбин, Рівненщина) — православний священнослужитель, архієрей УПЦ (МП)[4] з 1997 року, митрополит Вишгородський і Чорнобильський, вікарій Київської митрополії. Намісник Успенської Києво-Печерської лаври (1994—2023). З 2009 року — член Міжсоборної присутності Російської православної церкви[5].

З 2002 року — голова Синодальної комісії у справах монастирів УПЦ (МП). З 2011 року — постійний член синоду УПЦ (МП). Противник надання автокефалії ПЦУ[6][7]. З 2008 по 2014 рік депутат Київської міської ради від проросійської Партії регіонів.

Біографія[ред. | ред. код]

Петро Дмитрович Лебідь народився 19 квітня 1961 року в селі Борбин Млинівського району Рівненської області. У 1976 році закінчив восьмирічну школу в Борбині, у 1978 році — середню школу в селі Довгошиї.

У 1978—1980 роках навчався в Луцькому технікумі радянської торгівлі. У 1981—1983 роках служив в Радянській армії в Баку.

У 1984 році вступив до Московської духовної семінарії, яку закінчив 1988 року. 24 травня 1987 року архієпископом Дмитрівським Олександром висвячений на диякона.

7 січня 1988 року архієпископом Волинським і Ровенським Варлаамом висвячений на священика в Троїцькому кафедральному соборі Луцька. Після закінчення МДС в тому ж році направлений настоятелем Успенського храму села Низкиничі Іваничівського району Волинської області.

Як настоятель відзначився тим, що зруйнував унікальний бароковий іконостас XVIII століття, який знаходився у храмі, а також фамільні герби роду Киселів[8][джерело?].

26 червня 1989 року в Троїцькому кафедральному соборі Луцька архієпископом Волинським і Ровенським Варлаамом пострижений в чернецтво з ім'ям «Павло» на честь первоверховного апостола Павла. 30 травня 1992 року архієпископом Волинським і Луцьким Варфоломієм зведений у сан архімандрита.

30 березня 1994 року призначений намісником Успенської Києво-Печерської лаври.

У 1996 році закінчив Київську духовну академію.

19 квітня 1997 року висвячений на єпископа Вишгородського та призначений вікарієм Київської митрополії.

27 грудня 2002 року призначений головою новоствореної Синодальної комісії у справах монастирів УПЦ.

9 липня 2003 року митрополитом Київським і всієї України Володимиром зведений у сан архієпископа.

2008 року на виборах обраний депутатом Київської міської ради від Партії регіонів (спочатку хотів балотуватися від Комуністичної партії України[9]). Член комісії з питань охорони здоров'я та соціального захисту[10].

27 липня 2009 року призначений членом Міжсоборної присутності РПЦ[5].

1 травня 2011 року митрополитом Київським і всієї України Володимиром зведений у сан митрополита з титулом «Вишгородський і Чорнобильський». Рішенням Священного Синоду від 14 червня 2011 року призначений постійним членом Священного Синоду[11].

2012 року з іншими впливовими членами синоду запідозрений ЗМІ в спробі перебрати владу в УПЦ (МП) в свої руки, користуючись хворобою керівника[12].

Під час хвороби митрополита Київського Володимира (Сабодана) на засіданні Синоду 23 грудня 2011 року призначений головою ревізійної комісії з перевірки фінансово-господарської діяльності митрополії та Київської єпархії[13], а 26 січня 2012 року — тимчасовим керівником Київської єпархії[14]. Через те, що під час хвороби Володимира, Синод без його участі звільнив архієпископа Переяслав-Хмельницького Олександра (Драбинка), його секретаря і «праву руку», з кількох найвпливовіших в УПЦ посад, ЗМІ та незалежні оглядачі звинуватили групу постійних членів Синоду в складі митрополитів Павла, Іларіона (Шукала) та Агафангела (Саввіна) у спробі усунути від практичного управління церквою її предстоятеля, взяти владу в свої руки і ліквідувати самостійність УПЦ[12].

З покращенням стану здоров'я митрополита Володимира, 8 травня 2012 року, на першому засіданні Синоду під його головуванням предстоятелю було повернуто всі права і повноваження, тимчасово передані на час хвороби, серед інших, митрополиту Павлу[15]. За інформацією видання «Левый берег» на цьому засіданні також обговорювалася пропозиція зміщення владики Лебедя з посади намісника Лаври і переведення його на Чернігівську кафедру, однак її розгляд було відкладено[16].

25 травня 2012 року під час відвідин Лаври прем'єр-міністром України Миколою Азаровим владика Павло перервав Службу Божу в Трапезній церкві Антонія і Феодосія Печерських для виголошення похвального слова урядовцю[17].

У липні 2012 року у пресі з'являлися повідомлення про отруєння Павла ртуттю і миш'яком[18].

Будучи депутатом Київради, Павло не відвідував її засідання у 2012 і 2013 роках, однак його картка голосувала[19]. У лютому 2013 року, коли відбувалися важливі голосування, зокрема за програму приватизації комунального майна територіальної громади Києва, рішення в раді приймалися більшістю з перевагою в один голос. Через те, що одним з голосів більшості при перевазі в один голос, була картка Павла, яка голосувала за його відсутності, опозиція заблокувала трибуну Київради і паралізувала її роботу[20][21]. Сам Павло влітку 2013 року в інтерв'ю газеті «Известия в Украине» звинуватив охорону президента Віктора Януковича в оскверненні Лаври, зокрема, собаками, яких заводять до церкви; і, порівняв чинну владу з радянською, через перешкоди, які вона чинить церкві шляхом хабарництва[22]. За кілька місяців іншій газеті, «Вести», митрополит розповів, що спочатку хотів балотуватися до Київради від Компартії і має друзів-комуністів, зокрема Ігоря Калетника[9]. В тому ж інтерв'ю він сказав, що не претендує на те, щоб стати митрополитом Київським.

Павло Лебідь та Сергій Кришталь, російський «козачий генерал», під час туру з іконою царя Миколи II в Україні. Культ вбитого царя і його сім'ї став імперським пропагандистським інструментом для православних вірян в Україні

11 грудня 2013 року, під час круглого столу щодо Євромайдану, схвалив дії міліції і поцікавився скільки платять студентам на Євромайдані[23].

У 2012-13 роках митрополит Павло вів активну кампанію за виселення з території монастиря інфекційної клініки Інституту епідеміології та інфекційних захворювань[24]. Зокрема, владика Павло стверджував, що йому неприємно перебувати поруч з хворими на СНІД, які мають «страшне захворювання»[25][26]. Виселення з лаври лікарні коштувало життя 5 пацієнтам, стверджував Андрій Андрушків, фахівець відділу зі зв'язків з громадськістю Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ[27].

15 вересня 2015 р. намісник Києво-Печерської лаври виступив з відеозверненням, в якому порівняв себе з Іоанном Златоустом і розповів, як страшно Бог карає журналістів за образи, заподіяні владиці Павлу[28].

У вересні 2018 року попередив про «Боже прокляття» тим, хто підтримає наміри Київського патріархату забрати монастир під своє керівництво[29][30].

30 листопада 2018 Служба безпеки України провела обшуки за місцем проживання предстоятеля Києво-Печерської лаври митрополита Павла. Слідчі дії відбулися в рамках справи про розпалювання міжконфесійної ворожнечі[31]. В результаті обшуків вилучили книгу «Українська Православна Церква: відносини з державою. Ставлення до АТО і церковного розколу. Питання і відповіді»[32].

За словами Михайла Радуцького, на нього та на Віталія Кличка єпископ Павло наклав анафему[33].

В кінці березня 2023 року після припинення урядом України договору оренди Києво-Печерської лаври для УПЦ (МП) й недопущення комісії державного заповідника для передачі майна Павло опублікував звернення в якому «погрожував прокляттям» Президенту України Зеленському та його родині[34][35][36]. Зокрема, заявив що: «Я вас всіх ще поховаю!»[37].

Розслідування[ред. | ред. код]

У січні 2023 року поліціянти порушили проти Павла кримінальну справу. Під час промови до вірян Павло поскаржився, що в УПЦ (МП) забрали Успенський собор в Києво-Печерській Лаврі й звинуватив українську владу у «вбивстві тисяч немовлят та мільйонів людей», а також назвав представників ПЦУ «розкольниками»[38].

1 квітня 2023 року СБУ вручила Павлу підозри за ст. 161 ККУ «поширення релігійної воронечі» та ст. 436-2 «заперечення російської агресії та глорифікація її злочинів» Кримінального кодексу України[39][40] За місцями його проживання та тимчасового перебування провадяться обшуки та інші слідчі дії[41]. Також пресслужба СБУ опублікувала відповідні фото і перехоплені телефонні розмови. Під час них Павло радіє захопленню Херсона російськими окупантами. Він також говорив про «американські біолабораторії» та називав захисників України «ублюдками»[42][43] На вечірньому засіданні Шевченківський суд Києва відправив митрополита Павла під цілодобовий домашній арешт до 30 травня, з носінням електронного браслета й забороною публічних звернень, зокрема через соціальні мережі[44][45][46][47][48] 21 квітня 2023 року Апеляційний суд залишив митрополита УПЦ МП Павла під цілодобовим домашнім арештом[49].

14 липня 2023 року Солом'янський районний суд Києва арештував митрополита Павла, якого підозрюють у підривній діяльності проти України, з можливістю внесення застави у розмірі 33 мільйони 300 тисяч гривень. Суд призначив тримати Павла під вартою до 14 серпня[50].

7 серпня 2023 року Петро Дмитрович Лебідь був відпущений, після внесення 33 млн грн (~ 900 000$) Про це повідомив його адвокат Микита Чекман[51]. Заставу внесли близько тисячі людей. Адвокат також опублікував відео з кліриком УПЦ МП, на якому той подякував усім, хто допоміг йому вийти із СІЗО[52][53].

9 серпня 2023 року СБУ повідомила, що застава за Лебедя не вплине на справедливий розгляд справи[54].

14 серпня 2023 року, згідно повідомлення адвоката Микити Чекмана, Лебедя доставили до кардіологічного відділення однієї з київських лікарень, де йому зробили операцію[55].

29 листопада Печерський суд Києва продовжив арешт Павлу Лебедю до 29 січня 2024 року[56].

Висловлювання[ред. | ред. код]

Звинувачення на адресу України в агресії на Донбасі[ред. | ред. код]

11 липня 2019 року, газета «Сегодня» опублікувала інтерв'ю, де митрополит Павло, відповідаючи на питання про своє ставлення до Володимира Зеленського, назвав Україну агресором у війні на Донбасі[57]:

Оригінальний текст (рос.)
Если он не свяжется с политсилами, которые хотят продолжения войны и агрессии, все будет хорошо.

«Примирення» з Росією[ред. | ред. код]

На XVIII Міжнародному фестивалі православного кіно «Покров» Павло заявив про необхідність єдності із Росією: «Ми нероздільні і нам нема чого ділити. У нас одна історія, один покров Божої Матері, у нас повинно бути все одно. Ми не повинні ділити Бога, ми не повинні ділити історію, ми повинні бачити один в одному брата, образ Христа»[58].

Висловлювання після російського вторгнення в Україну[ред. | ред. код]

Після російського вторгнення в Україну 2022 року Павло не став засуджувати Росію й заявив, що українці не чули застережень і «тепер пожинають плоди»[59][60].

3 травня 2022 року, вигнавши з Києво-Печерської лаври ієромонаха Симона (Новікова) за те, що той під час богослужіння відмовився поминати ім'я патріарха Московського Кирила Гундяєва, як «великого пана та батька нашого» (рос. «великого господина и отца нашего»), фактично підтримав російське вторгнення в Україну та благословив російські окупаційні війська на бойові дії в Україні[61][62].

У 2022 році стало відомо, що Петро Лебідь, Віктор Сабодан та Орест Березовський увіковічили самих себе власними зображеннями на стінах Успенського Собору Києво-Печерської лаври, поряд з іконами канонізованих церквою служителів[63].

Петро Лебідь позує поруч з репродукцією Печерської ікони Богоматері, Антонія та Феодосія, оригінал якої був написаний Аліпієм в Києво-Печерській лаврі близько 1144 року, а пізніше вивезений до Росії[64]
Петро Лебідь позує поруч з репродукцією Печерської ікони Богоматері, Антонія та Феодосія, оригінал якої був написаний Аліпієм в Києво-Печерській лаврі близько 1144 року, а пізніше вивезений до Росії[64]

Критика[ред. | ред. код]

Мав багато конфліктів з журналістами різних видань[65][66].

2018 року заявляв, що Крим «ніколи не був українським»[67].

Там були такі відкриті дебати. І я сказав, що помруть, якщо не підуть. І в один день три людини померло. Вони написали відкритого листа зі скаргою на мене Блаженнішому Митрополиту Володимиру… (..) Я прийшов і бачу, що у блаженнійшого йдуть іскри з очей. Він: «Ви що собі дозволяєте ?!» — «Що?» — «Ось ви прокляли музейників, і у них померло три людини!» Я повертаюся: «До вечора помрете всі! В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!» Ну правда до вечора ще одна людина померла

— Митрополит Павло, [68]

Через ці прокльони єпископ РПЦ Євтихій (Курочкін) назвав Павла «негідним причащання»[69].

22 січня 2014 року, Павло (Лебідь) під час богослужіння порівняв Віктора Януковича з Ісусом Христом і запевнив президента Віктора Януковича у своїй підтримці[70]. На що згодом прес-секретар Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП Віктор Мартиненко звернувся до нього із закликом не робити гучні заяви від імені усієї церкви щодо підтримки Віктора Януковича. Колишній предстоятель Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар заявив, що «Владика Павло перебрав міру» і «те, що він сказав у народі називається „лизати патинки“. Тобто підлабузництво.»[71].

В 2018 році в інтерв'ю виданню «Украина.ру»[72][73] спептично висловився щодо медичного продовження життя «калік»[74], на що отримав критику від тодішнього в.о. міністра охорони здоров'я України Ульяни Супрун.

Відмова здати поліції серійного вбивцю Онопрієнка[ред. | ред. код]

2021 року Павло в інтерв'ю серіалу «Прочанка», знятому Оксаною Марченко, заявив, що серійний вбивця Анатолій Онопрієнко, який вбив 52 людини (за даними Павла, вбивств було 56), ходив до нього на сповідь, зізнавався йому у вбивствах та пропонував здати його в міліцію, але Павло відмовився та відпустив йому гріхи[75][76][77][78].

Критика за дорогі автомобілі[ред. | ред. код]

ЗМІ часто критикують митрополита Павла за його автомобіль «Mercedes»[79][80][81][82]. Сам владика Павло так коментує ці закиди[83]:

Їздимо? Так, їздимо на автомобілях, в мене «Мерседес». Це не розкіш, а засіб пересування. Якщо б випустили хорошу нашу машину, я би їздив на ній. Я не бачу тут нічого такого. Мені сьогодні докоряють: «Ви їздите навіть лаврою!» Але мені майже п'ятдесят років, цукровий діабет, суглоби болять.
Оригінальний текст (рос.)
Ездим? Да, ездим на машинах, у меня «мерседес». Это не роскошь, а средство передвижения. Если бы выпустили хорошую нашу машину, я бы на ней ездил. Я не вижу здесь ничего такого. Меня сегодня упрекают: «Вы ездите даже по Лавре!» Но мне почти пятьдесят лет, сахарный диабет, суставы болят.

За «любов до дорогих автомобілів» йому дали прізвисько «Паша-Мерседес»[1][3].

Коментуючи публікацію на «Українській правді», де було розміщено фотографії його машини та машин митрополита Київського Володимира, владика назвав журналіста душевно хворим. Коли у 2011 році журналіст телеканалу «1+1» Михайло Ткач намагався зняти сюжет про «Мерседес» митрополита Павла та будівництво на території Києво-Печерської лаври кафе, владика забороняв журналістам знімати на території монастиря та погрожував побити камеру. Також у відповідь на питання про автомобіль та будівництво, Павло почав ображати журналістів, називаючи їх «душевнохворими», «нєвєждами», погрожував Божим судом.

24 вересня 2012 року владика Павло після запитання про «шикарні авто батюшок» накинувся на журналістку телеканалу видання «Корресподент» Ксенію Карпенко, заламав їй руки та забрав її мобільний телефон, на який записувався коментар[84]. Пізніше він заявив, що «шавка»-журналіст вкусила його за палець та розбила ногу[85], а також звернувся до Президента України вжити заходів до «божевільних журналістів»[86]. Після того, як інцидент набув розголосу, владика повернув телефон разом з шоколадкою та іконкою, але останні відео були стерті[87].

У 2013 році владика Павло розповів, що дає свою машину на весілля семінаристам КДАіС[9].

Критика за нехтування законодавством[ред. | ред. код]

Відзначився руйнуванням пам'ятки архітектури національного значення XVII ст. на Волині — Успенської церкви в Низкиничах. Під час його служіння в храмі було зруйновано унікальний бароковий іконостас XVIII століття.

28 липня 2015 року його водій за кермом Mercedes-Benz S-класу відмовився виконати наказ поліцейського у Києві після порушення ПДР. Нахабно заявив поліцейському, який вимагав у водія пред'явити посвідчення водія: «Якщо я дозволю — візьмете… не дозволю — не візьмете»[88].

6 жовтня 2015 року Автомайдан зняв нерухомість Павла у селі Вороньків[89], сусідом по «дачі» виявився його колега Архімандрит Варсонофій, який був казначеєм (головним бухгалтером у Лаврі). Компанія «Уютный дом», яка і звела їм ці «монаші келії», займалася реставрацією в Лаврі. Їм теж була поставлена умова. "Вони побудували для митрополита Павла і вже митрополита Варсанофія два особняки в селі Вороньків.

Участь у нападі на журналістів[ред. | ред. код]

4 листопада 2021 в будівлі лаврської майстерні з розпису ікон сталася пожежа, яка поширилася на покрівлю[90].

Коли для висвітлення подій на місце приїхали журналісти каналу «Магнолія-ТВ», ченці відмовилися пускати їх, а потім вирвали телефон із рук одного з журналістів. Незважаючи на вимоги потерпілого журналіста повернути смартфон, а інакше він викличе поліцію, митрополит Павло наказав «нічого не віддавати», а також, згідно з повідомленням телеканалу, вдарити репортера по голові («дай йому по голові»)[91][92]. За відеозйомку репортеру погрожували в Лаврі анафемою й відлученням від церкви[93].

За фактом події поліція Києва розпочала кримінальне провадження за статтею про перешкоджання журналістській діяльності[92].

Руйнація старовинних барельєфів та зникнення іконостасу XVIII ст. у Низкиничах[ред. | ред. код]

У 1987—1994 роках Низкиницька парафія була першим приходом Павла. Будучи настоятелем Успенського храму в Низкиничах під його керівництвом було зруйнувано частину історично-архітектурної спадщини часів Адама Киселя — знищено внутрішній декор з фамільними гербами Адама Киселя, а також зник унікальний бароковий іконостас XVIII століття[94].

Санкції[ред. | ред. код]

За підтримку агресивної політики РФ, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також її стабільності та безпеці Петро Дмитрович Лебідь доданий до санкційного списку[95].

24 січня 2023 року доданий до санкційного списку України[96].

Нагороди[ред. | ред. код]

Петро Лебідь радо тисне руку Президенту РФ Володимиру Путіну під час отримання державної нагороди Росії у своїй резиденції на території Києво-Печерської лаври, 27 липня 2013 року. Ліворуч від нього сидить патріарх Московський і всієї Росії Володимир Гундяєв, навпроти – члени синоду РПЦвУ[97][98]
Петро Лебідь радо тисне руку Президенту РФ Володимиру Путіну під час отримання державної нагороди Росії у своїй резиденції на території Києво-Печерської лаври, 27 липня 2013 року. Ліворуч від нього сидить патріарх Московський і всієї Росії Володимир Гундяєв, навпроти – члени синоду РПЦвУ[97][98]

Церковні[ред. | ред. код]

Світські[ред. | ред. код]

1 грудня 2022 року рішенням РНБО «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» на 5 років позбавлений державних нагород України, інших форм відзначення[102].

Майно[ред. | ред. код]

Садиба у с. Воронькові на Молодіжній вулиці, 46, у складі двоповерхового будинку площею 580 кв. м, двоповерхового гостьового будинку площею 170 м² та земельної ділянки в 0,4 га (вартість майнового комплексу оцінюють у $1,3 млн)[103]; також має одноповерховий будинок у цьому ж селі на Українській вулиці, де офіційно зареєстрований[104][105].

Крім того, митрополит має в Києві будинок загальною площею 546 кв. м та земельну ділянку на Печерську (Землянська вулиця, 10-А)[103][105] і квартиру на Срібнокільській вулиці.[106].

Також Петру належать 6 га земельних угідь, що здаються в оренду Олександру Матвієнку, підприємцю агрохолдинга — ТОВ «МПЛ АГРО» (вул. Українська 127 В)[107], на нього ж записані автомобілі марки Мерседес, на яких був помічений Павло Лебідь[108].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Big.Kyiv. Перехід до ПЦУ: архімандрита Авраамія (Лотиша) оголошено намісником Києво-Печерської Лаври. Big.Kyiv (укр.). Процитовано 29 березня 2023.
  2. ↑ Прокляті ремонтники та "одержимі дияволом" журналісти: Маразми владики Павла. Настоятель Свято-Успенської Києво-Печерської лаври митрополит Павло Лебідь спровокував стільки скандалів, скільки не вдалося жодній естрадній зірці. depo.ua (укр.). Depo.ua. 16 січня 2019. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  3. ↑ а б "Паша-Мерседес" помолився проти "згубної пошесті" у Чорнобилі: віряни були без масок. 24 Канал. 3 серпня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  4. ↑ У статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з Московським Патріархатом використовуються її офіційні назви — Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ
  5. ↑ а б Состав Межсоборного присутствия Русской Православной Церкви [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ "Паша-мерседес" помолився за українське військо. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 18 жовтня 2018.
  7. ↑ https://risu.ua/mitropolit-pavlo-lebid-perekonaniy-shcho-ukrajincyam-pro-avtokefaliyu-potribno-zabuti_n55163. РІСУ - Релігійно-інформаційна служба України. 8 березня 2012. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  8. ↑ На Волині знайшли давній образ з іконостасу, який зруйнував митрополит упц мп Павло (Петро Лебідь). www.volyn.com.ua. 11 лютого 2023. Процитовано 25 лютого 2024.
  9. ↑ а б в Настоятель Лавры Владыка Павел: «Свой „Мерседес“ отдаю на свадьбы». [Архівовано 22 липня 2013 у Wayback Machine.] Вести (рос.)
  10. ↑ Біографія на офіційному сайті Київської міської ради. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 1 травня 2011.
  11. ↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 червня 2011 року. [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви
  12. ↑ а б Конфлікт в УПЦ не дає спокою світським ЗМІ. [Архівовано 18 березня 2012 у Wayback Machine.] Марина Довженко, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)
  13. ↑ Журнали засідання Священного Синоду УПЦ від 23 грудня 2011 року. [Архівовано 13 лютого 2012 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви
  14. ↑ Журнали засідання Священного Синоду УПЦ від 26 січня 2012 року. [Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви
  15. ↑ Журнали засідання Священного Синоду УПЦ від 8 травня 2012 року. [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви
  16. ↑ Члени Синоду намагалися змістити Владику Павла. LB.ua (Лівий берег)
  17. ↑ Заради Азарова у Лаврі перервали службу. [Архівовано 27 травня 2012 у Wayback Machine.] Українська правда
  18. ↑ В крови депутата от Партии регионов обнаружили ртуть и мышьяк / Сегодня, 9 Июля 2012, 07:00. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 13 вересня 2013.
  19. ↑ УДАР запитує у Гереги, чому намісника Лаври немає, а його картка — голосує. [Архівовано 24 серпня 2013 у Wayback Machine.] УНІАН
  20. ↑ «УДАР» заблокував трибуну Київради. Герега оголосила «обід». [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. Київ
  21. ↑ «Батьківщина» оголосила намісника Лаври еталоном кнопкодавства. [Архівовано 4 березня 2013 у Wayback Machine.] Дзеркало тижня
  22. ↑ Митрополит Павел: «Вокруг Церкви собираются люди, которые создают свои политические партии». [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.] Известия в Украине
  23. ↑ Експрес. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 11 грудня 2013.
  24. ↑ Святі комбінатори. Як церковники заробляють на Києво-Печерській лаврі. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 4 квітня 2020.
  25. ↑ Коментар Владики Павла про виселення інфекційної лікарні з Лаври.
  26. ↑ Настоятель Киево-Печерской Лавры сравнил клинику для больных СПИДом с «притоном». ZN.ua. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  27. ↑ Выселение инфекционной клиники из Киево-Печерской лавры стоило жизни 5 пациентам | Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua. Процитовано 4 квітня 2020.
  28. ↑ На счету митрополита УПЦ (МП) свыше 11 смертей: музейщики, дети журналистки и ВИЧ-инфицированные | Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua. Процитовано 4 квітня 2020.
  29. ↑ Постигнет божье проклятие! В УПЦ МП разразились угрозами к украинцам из-за Киево-Печерской лавры. Общество (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
  30. ↑ «Будете прокляты до седьмого колена»: скандальный настоятель Лавры Павел разразился угрозами в адрес украинцев. Новости Украины — Replyua.net (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
  31. ↑ Новини України сьогодні: останні новини в Україні на порталі українських новин - 24tv.ua. 24tv.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
  32. ↑ Обшуки у настоятеля Києво-Печерської лаври: стало відомо, що у нього знайшли. Розслідування (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
  33. ↑ Віталій Кличко отримав анафему від митрополита УПЦ (МП) Павла (Лебедя), - нардеп Радуцький. risu.org.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  34. ↑ Митрополит Павло проклинає президента Зеленського та його родину (відео). https://glavcom.ua/. Главком. 29 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  35. ↑ Московский піп Павло прокляв президента Зеленського та його родину. https://bukinfo.com.ua/. БукІнфо. 29 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  36. ↑ "Горе вам — бійтеся": Митрополит Павло записав звернення до Зеленського (відео). https://focus.ua/. Фокус. 30 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  37. ↑ Паша Мерседес прокляв Зеленського. https://uagit.tv/. Громадське інтерактивне телебачення. 30 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  38. ↑ Проти митрополита Павла з УПЦ МП порушили справу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 січня 2023.
  39. ↑ СБУ супроводила митрополита УПЦ МП Павла. Той казав, що його викликали на допит. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 1 квітня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  40. ↑ СБУ вручила підозру митрополиту УПЦ МП Павлу. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 1 квітня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  41. ↑ СБУ показала, що знайшла під час обшуків у митрополита Павла. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 1 квітня 2023. Процитовано 30 березня 2023.
  42. ↑ СБУ опублікувала нарізку із телефонних розмов Павла
  43. ↑ СБУ показала фото з обшуків у митрополита Павла та опублікувала перехоплені телефонні розмови
  44. ↑ Суд відправив митрополита УПЦ МП Павла під цілодобовий домашній арешт. https://lb.ua/. Лівий берег. 1 квітня 2023. Процитовано 1 квітня 2023.
  45. ↑ Суд відправив Павла під цілодобовий домашній арешт на два місяці. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 1 квітня 2023. Процитовано 1 квітня 2023.
  46. ↑ Суд відправив екснамісника Лаври Павла під цілодобовий домашній арешт. https://novynarnia.com/. Новинарня. 1 квітня 2023. Процитовано 1 квітня 2023.
  47. ↑ Суд відправив митрополита Павла Лебедя під цілодобовий домашній арешт / Надія Собенко // suspilne.media. — 2023. — 1 квітня. — Дата звернення: 01.04.2023.
  48. ↑ Митрополит Павло записав відео до членів УПЦ МП: чи порушив він умови домашнього арешту?
  49. ↑ Апеляційний суд залишив митрополита УПЦ МП Павла під цілодобовим домашнім арештом
  50. ↑ Митрополита УПЦ МП Павла арештували та відправляють до СІЗО. BBC News Україна (укр.). Процитовано 14 липня 2023.
  51. ↑ Адвокат Микита Чекман. Telegram. Процитовано 7 серпня 2023.
  52. ↑ Митрополит УПЦ МП Павло вийшов з-під варти. Главком | Glavcom (укр.). 7 серпня 2023. Процитовано 7 серпня 2023.
  53. ↑ https://www.facebook.com/slovoidilo.ua (7 серпня 2023). Митрополит УПЦ МП Павло вийшов з-під варти під заставу – адвокат. Слово і Діло (укр.). Процитовано 7 серпня 2023.
  54. ↑ Застава за митрополита УПЦ МП Лебедя не означає звільнення від відповідальності: СБУ про зміну запобіжного заходу. 09.08.2023, 10:33
  55. ↑ Митрополит УПЦ МП Павло Лебідь потрапив до лікарні, — адвокат. 14.08.2023, 18:13
  56. ↑ Митрополиту УПЦ МП Павлу суд подовжив запобіжний захід. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 грудня 2023.
  57. ↑ Митрополит Павел: «Нет украинской или русской церкви. Есть одна — Христова» [Архівовано 12 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  58. ↑ На кінофестивалі РПЦвУ «Покров» говорять про єдність із Росією і показали фільм із Усиком та Ломаченком. Духовний фронт (укр.). 16 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  59. ↑ Вселенский патриарх благословил Московскую церковь в Украине поминать его, а не Кирила. Главком. 13 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022.
  60. ↑ Католікос-Патріарх всієї Грузії Ілля II: "Росія почала війну, а Кирил закрив очі і рот". Релігійно-інформаційна служба України. 18 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  61. ↑ Намісник Лаври Павло вигнав монаха, бо той не хотів поминати Кіріла (укр.). Главком. 3 травня 2022. Процитовано 1 квітня 2023.
  62. ↑ «Биття визначає свідомість». Чи позбавилася УПЦ від Московського патріархату (укр.). BBC News | Україна. 30 травня 2022. Процитовано 1 квітня 2023.
  63. ↑ Зіпсував історичну пам’ятку: намісник Києво-Печерської лаври увіковічнив самого себе на стінах собору (укр.). Великий Київ. 29 грудня 2022. Процитовано 1 квітня 202.
  64. ↑ Богоматір Печерська та Софія Киїська (укр.). Національний заповідник «Софія Київська». Процитовано 1 квітня 202.
  65. ↑ Любов до розкоші, скандали та "лизання капців". Найгучніші історії за участі владики Павла (укр.). 8 вересня 2015. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 26 серпня 2021.
  66. ↑ Намісник Лаври ображав журналістів та погрожував побити камеру. pravda.com.ua (укр.). Українська Правда. 27 липня 2011. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
  67. ↑ Намісник Києво-Печерської Лаври заявив, що Крим ніколи не був українським. Главком. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  68. ↑ Митрополит Павел Музейщикобоец: До вечера умрете все! — Ахилла (ru-RU) . Процитовано 16 січня 2019.
  69. ↑ Епископ Евтихий (Курочкин) назвал наместника Киево-Печерской лавры еретиком, недостойным причащения — Ахилла (ru-RU) . Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  70. ↑ Митрополит Павел – Виктору Януковичу: «Церковь с вами до конца» | Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 5 грудня 2020.
  71. ↑ Те, що владика Павло сказав про президента називається «лизати патинки», — Гузар. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 24 січня 2014.
  72. ↑ Настоятель киевской Лавры Павел о будущем Лавры, Украины и православия на YouTube
  73. ↑ Скандальний намісник Лаври обурений, що медицина рятує життя «калікам» (укр.). Високий Замок. 02 10 2018. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  74. ↑ Намісник Лаври обурений, що медицина рятує життя "калікам". espreso.tv (укр.). Еспресо. 1 жовтня 2018. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  75. ↑ Правитель Лавры Павел признался, что не сдал милиции серийного маньяка Оноприенка [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.], Glavcom.ua (рос.)
  76. ↑ «Прочанка», друга серія, відмітка 37:46 (рос.)
  77. ↑ Настоятель Києво-Печерської лаври розповів, що сповідував маніяка Онопрієнка і не здав його поліції, коли той зізнався у вбивстві. espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
  78. ↑ Настоятель Києво-Печерської лаври розповів, як відпустив гріхи маніяку Онопрієнку і не здав його міліції. УНІАН. 15 березня 2021. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
  79. ↑ З життя духовної еліти: «Мерседеси» для патріархів і митрополитів. [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] Українська правда
  80. ↑ «Регіонал»-намісник Лаври оголосив журналіста «Української правди» душевно хворим. [Архівовано 19 липня 2011 у Wayback Machine.] Українська правда
  81. ↑ Намісник Лаври ображав журналістів та погрожував побити камеру. [Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.] Українська правда
  82. ↑ Ігнор поліції і "одержимі дияволом" журналісти: Маразми владики Павла, яким зайнялася СБУ. dsnews.ua (укр.). Ділова столиця. 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  83. ↑ Киево-Печерская лавра: Цветок, доросший до небес. [Архівовано 19 березня 2012 у Wayback Machine.] Татьянин день (рос.)
  84. ↑ «Регіонал»-намісник Лаври накинувся на журналістку і забрав телефон. [Архівовано 27 вересня 2012 у Wayback Machine.] Українська правда. 24.09.2012.
  85. ↑ Намісник Лаври тепер запевняє, що шавка-журналіст його вкусила. [Архівовано 28 вересня 2012 у Wayback Machine.] Українська правда. 25.09.2012.
  86. ↑ Намісник Лаври просить Януковича вжити заходів до «божевільних журналістів». [Архівовано 27 вересня 2012 у Wayback Machine.] Українська правда. 24.09.2012.
  87. ↑ Владика Павло повернув журналістці iPhone — їй бридко брати його в руки. [Архівовано 29 вересня 2012 у Wayback Machine.] ТСН.ua. 27.09.2012
  88. ↑ Фаріон, І. Владика-Мерседес / Іван Фаріон // Високий замок. — 2015. — № 98 (5354) (10-16 вер.). — С. 1; 5.
  89. ↑ Автомайдан показав елітні особняки намісника Лаври Павла і її казначея Варсонофія. НВ. 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 25 січня 2022.
  90. ↑ Рятувальники ліквідували пожежу в майстерні з розпису ікон на території Києво-Печерської Лаври (+фото). Офіційний портал Києва. 4 листопада 2021. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  91. ↑ Конфлікт Настоятеля Лаври Павла та його попів із журналістами Магнолії-ТВ. ВІДЕО. Магнолія-ТВ. 4 листопада 2021. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  92. ↑ а б У Києво-Печерській лаврі виник конфлікт між «Магнолія-ТБ» та «братами» намісника Павла (ВІДЕО). Детектор медіа. 4 листопада 2021. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  93. ↑ "Отлучить и анафематствовать" - наместник Киево-Печерской лавры УПЦ МП Павел стал героем очередного скандала с журналистами (рос.). Credo.Press. 5 листопада 2021. Архів оригіналу за 5 листопада 2021.
  94. ↑ Redakciya (20 грудня 2018). Куди ж подівся іконостас? Таємниця монаха Павла. Радар (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022.
  95. ↑ ЛЕБІДЬ Петро Дмитрович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
  96. ↑ Указ Президента України № 43/2023 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року "Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
  97. ↑ УПЦ (МП) має покинути Києво-Печерську лавру. Кінець епохи Московського патріархату? (укр.). Радіо Свобода. 11 березня 2023. Процитовано 1 квітня 202.
  98. ↑ «Окремі священники УПЦ (МП) напевне брали участь і у воєнних злочинах» – професор Ярослав Грицак (укр.). Радіо Свобода. 25 березня 2023. Процитовано 1 квітня 202.
  99. ↑ Указ Президента України № 1059/99 від 21 серпня 1999 року «Про нагородження відзнаками Президента України». Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 21 березня 2022.
  100. ↑ Указ Президента Российской Федерации № 485 от 20 апреля 2011 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации граждан Украины» [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  101. ↑ Скандальному єпископу РПЦвУ Павлу (Лебідю) вручили медаль Академії медичних наук. Духовний фронт (укр.). 28 вересня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  102. ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2022 року № 820/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року "Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
  103. ↑ а б Журналісти знайшли «невелику хату» митрополита Павла на 580 квадратів
  104. ↑ Паша-мерседес зіткнувся з Божим гнівом: обшуки у маєтку предстоятеля Павла. Що пишуть у соцмережах [Архівовано 2 грудня 2018 у Wayback Machine.], Телеканал Прямий, 30 листопада 2018
  105. ↑ а б «Паша Мерседес» збудував особняк на кістках сім'ї, у якої «віджав» землю у центрі Києва: як це сталося. Фото
  106. ↑ Маєток предстоятеля Павла за 1 300 000$: замість корів та качок — паркани та будинки. ВІДЕО з дрона [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.], Телеканал Прямий, 30 листопада 2018
  107. ↑ Паша Мерседес: хати, бізнес і віра в дорогі авто (uk-UA) , процитовано 5 квітня 2023
  108. ↑ Журналісти показали агробізнес митрополита Павла

Посилання[ред. | ред. код]

Єпархіальні
Митрополити
Балтський і Ананьївський Олексій · Білоцерківський і Богуславський Августин · Бердянський і Приморський Єфрем · Бориспільський і Броварський Антоній · Вінницький і Барський Варсонофій · Вознесенський і Первомайський Олексій · Володимир-Волинський і Ковельський Володимир · Горлівський і Слов'янський Митрофан · Дніпропетровський і Павлоградський Іриней · Донецький і Маріупольський Іларіон · Житомирський і Новоград-Волинський Никодим · Запорізький і Мелітопольський Лука · Кам'янець-Подільський і Городоцький Феодор · Кам'янський і Царичанський Володимир · Київський і всієї України Онуфрій · Конотопський і Глухівський Роман · Кременчуцький і Лубенський Миколай · Криворізький і Нікопольський Єфрем · Луганський і Алчевський Пантелеймон · Львівський і Галицький Філарет · Миколаївський і Очаківський Питирим · Могилів-Подільський і Шаргородський Агапіт · Мукачівський і Ужгородський Феодор · Ніжинський і Прилуцький Климент · Новокаховський і Генічеський Філарет · Овруцький і Коростенський Віссаріон · Олександрійський і Світловодський Боголеп · Одеський та Ізмаїльський Агафангел · Поліський і Сарненський Анатолій · Полтавський і Миргородський Филип · Сєверодонецький і Старобільський Никодим · Сімферопольський і Кримський Лазар · Сумський і Охтирський Євлогій · Тернопільський і Кременецький Сергій · Тульчинський і Брацлавський Іонафан · Уманський і Звенигородський Пантелеймон · Феодосійський і Керченський Платон · Харківський і Богодухівський Онуфрій · Херсонський і Таврійський Іоан · Хустський і Виноградівський Марк · Черкаський і Канівський Феодосій · Чернівецький і Буковинський Мелетій · Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій· Шепетівський і Славутський Євсевій
Архієпископи
Єпископи
Вікарні
Митрополити
Банченський Лонгин · Васильківський Іоасаф · Вишгородський і Чорнобильський Павло · Макарівський Антоній · Почаївський Володимир · Святогірський Арсеній
Архієпископи
Арцизький Віктор · Білогородський Сильвестр · Болградський Сергій · Бучанський Пантелеймон · Городницький Олександр · Золотоніський Іоан · Іванківський Кассіан · Макіївський Варнава · Новомосковський Євлогій · Новосанжарський Веніамін · Обухівський Іона · Путивльський Антоній · Фастівський Даміан · Хотинський Веніамін · Шумський Йов · Южненський Діодор · Яготинський Серафим
Єпископи
Бахчисарайський Калинник · Бишівський Кирило · Біловодський Павло · Бородянський Марк · Вишневський Спиридон · Волноваський Амвросій · Ворзельський Ісаакій · Герцаївський Силуан · Городищенський Феодосій · Гостомельський Аркадій · Добропільський Спиридон · Дрогобицький Іаков · Згурівський Амвросій · Ірпінський Лавр · Камінь-Каширський Афанасій · Корсунь-Шевченківський Антоній · Костянтинівський Паїсій · Ладанський Феодосій · Ладижинський Сергій · Любецький Никодим · Новоазовський Варсонофій · Новобузький Варнава · Новоселицький Клеопа · Новопсковський Іринарх · Переяслав-Хмельницький Діонісій · Петропавлівський Андрій · Свалявський Іларій · Скадовський Веніамін · Уґольський Симеон · Ялтинський Нестор
На спочинку
Митрополити
Архієпископи
Єпископи
Заборонені
у служінні
Митрополити
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павло_(Лебідь)&oldid=41844976